«Законотворчий процес повинен супроводжуватися максимальною публічністю» – голова ВСПІР Ігор Макієвський

«Законотворчий процес повинен супроводжуватися максимальною публічністю» – голова ВСПІР Ігор Макієвський

Які завдання повинен розв’язувати законопроєкт про легалізацію грального бізнесу? Навіщо гемблінг-ринку потрібен перехідний період і чому законотворчий процес має проходити в публічній площині? Про це в інтерв’ю для Kyiv iGaming Affiliate Conference розповів Ігор Макієвський – голова Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців галузі відпочинку та розваг.

Ігор – член робочої групи з легалізації грального бізнесу при комітеті Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики. Він також є членом ради Федерації роботодавців України та представляє інтереси роботодавців грального ринку в діалозі з Кабміном.

Докладніше про те, як Ігор оцінює законотворчий процес із легалізації грального бізнесу, читайте в інтерв’ю, яке він дав у день проведення KiAC.

Інтерв’юер: Kyiv iGaming Affiliate Conference (KiAC)

Респондент: Ігор Макієвський (І. М.)

KiAC: Як на засіданнях робочої групи просувається обговорення законопроєктів про легалізацію азартного бізнесу?

І. М.: Вісім законопроєктів про легалізацію грального бізнесу ми обговорюємо три місяці. Засідання робочої групи має формат обміну думками чи розмов на тему про гральний бізнес. Конструктиву мало. Ми не обговорюємо якийсь конкретний законопроєкт або конкретні правки. Ми не просуваємося за статтями чи регулюваннями.

Депутати заявили про те, що за видами грального бізнесу, наприклад казино, букмекерські контори, слот-зали, створюватимуться підгрупи для відпрацювання цих форматів. І це правильно. Так і повинно було бути. Але, на жаль, ці підгрупи не були створені. Хто там приймає остаточне рішення, нам невідомо. Фактично це погано, бо це в гірших традиціях законотворчості.

KiAC: На вашу думку, чи повинен процес прийняття закону відбуватися публічно?

І. М.: Ми вважаємо, що процес легалізації повинен бути публічним. Норми, які там прописуються, теж повинні бути публічно обґрунтовані. І ця інформація повинна бути публічною. Вона не може прийматися кулуарно, бо в іншому випадку це буде вже лобізм. Якраз те, що ми зараз і спостерігаємо.

Уже є вісім законопроєктів, але сьогодні засідає відповідний комітет Верховної Ради, на який внесений оновлений проєкт закону. Його тексту ніхто не бачив, принаймні в публічній площині, але він уже обговорюється на комітеті і, за нашими даними, завтра повинен вноситися до Верховної Ради для першого читання.

KiAC: На вашу думку, яким має бути оптимальний законопроєкт про легалізацію азартного бізнесу?

І. М.: Ми вважаємо, що законопроєкт має бути підготовлений дуже відповідально. Він зобов’язаний бути таким собі стимулом і визначати економічні точки зростання, які може й повинен стимулювати гральний бізнес.

Законопроєкт повинен бути написаний в інтересах економіки України, місцевих виробників або операторів. Це потрібно для того, щоб отримати від легалізації максимальний ефект, щоб запрацювали виробничі ланцюжки та з’явилися нові робочі місця. Україна не повинна бути тільки ринком збуту, наприклад, ігрових автоматів від іноземних виробників. Також завдяки легалізації повинні запускатися відповідні галузі економіки, зокрема повинен бути залучений IT-кластер. Це все має бути позначено в законопроєкті.

KiAC: Як ви вважаєте, чи дійсно легалізація гемблінг-бізнесу сприятиме залученню в країну інвестицій?

І. М.: Хочу зауважити, що спочатку мова йшла про створення туристично-грального кластера на Чорноморському узбережжі. Але, на жаль, у жодному законопроєкті, які обговорюються, не прописані ці гральні зони чи зони кластера пріоритетного туристичного розвитку, які б дійсно залучали зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

У всіх країнах, що є сусідами України, починаючи від Болгарії та закінчуючи Росією і Грузією, гральний бізнес дозволений. У нашій країні він заборонений. І, за логікою, Україна повинна запропонувати сучасне законодавство, яке було б прописано так, щоб залучати інвесторів, щоб вести гральний бізнес на території країни можна було вигідніше, ніж у Грузії чи Білорусі, щоб інвестори розуміли переваги українського законодавства та вкладали гроші саме в нашу країну. А для цього все треба зважувати, грамотно та правильно прописувати в законопроєкті.

На жаль, реальний законотворчий процес перебуває в тіні. Хто приймає там рішення, які норми прописуються, нам невідомо. Діалог із бізнесом носить чисто формальний характер. Такого бути не повинно.

Ми знаємо, що попередня влада намагалася легалізувати гральний ринок точно з таким підходом, як і зараз, але нічого не вийшло. Наша думка, – законотворчий процес і процес ухвалення закону повинен супроводжуватися максимальною публічністю та аргументацією всіх учасників. Це фактично повинен бути баланс або компроміс між інтересами держави, бізнесу та споживачами послуг, де б враховувалися запити всіх сторін.

KiAC: Які основні завдання повинен розв’язувати закон про регулювання азартної діяльності?

І. М.: Закон про легалізацію повинен розв’язати кілька завдань. Перше – це вивести галузь із тіні. Бюджет повинен отримати максимальні платежі. Причому мова йде про бюджети різного рівня: і центральний державний, і місцевий. Бо, наскільки я розумію, у всіх законопроєктах інтереси місцевих бюджетів не враховані. А місцеві громади теж повинні бути зацікавлені та ставати одержувачами частини платежів від гральної діяльності.

Бізнес повинен отримати прозорі та зрозумілі умови ведення азартної діяльності у вигляді законопроєкту. Ринок не повинен бути монополізований. Також не повинно бути ситуацій, коли створюються передумови для створення якоїсь корумпованої схеми.

KiAC: На вашу думку, чи може створення гральної комісії призвести до корупційних ризиків?

І. М.: Багато дискусій є про гральну комісію, створення якої передбачається законопроєктом. Але там містяться дуже великі корупційні ризики. Бо до компетенції комісії входить питання видання та відбору ліцензій, визначення, хто з операторів відповідає ліцензійним та іншим умовам, а хто – ні. Водночас там немає багатьох норм. Комісії ще потрібно їх сформувати. А всі ці норми повинні стати відомі до того часу, як гральний ринок відкриється.

KiAC: Скільки часу знадобиться, щоб гральний ринок України почав працювати відповідно до нового законодавства?

І. М.: Важливий момент – це перехідний період. Зараз азартний ринок існує на підставі закону України про лотереї. Цей закон не є досконалим. Він містить норми, які вимагають додаткових регулювань.

Тому ми вважаємо, що потрібен як мінімум рік перехідного періоду. Щоб ринок міг ознайомитися з новим законом, зрозуміти, хто залишається в цьому бізнесі, хто переформатовується. А для цього потрібен час.

На 1 січня 2020 року держава не готова до легалізації гральної галузі, бо немає закону. Також немає комісії, яка повинна ще визначити підзаконні акти, на підставі яких діятиме ринок. Немає системи онлайн-моніторингу, яка передбачається для контролю над фінансовими потоками. Це все має бути створене. На це теж потрібен час.

Ми вважаємо, що одного року вистачить якраз для того, щоб коректно відрегулювати український гральний ринок.

KiAC: Сьогодні в тіньовому секторі грального ринку працюють тисячі людей. На вашу думку, чи призведе легалізація азартної діяльності до скорочення кількості робочих місць?

І. М.: За нашими даними, зараз в індустрії залучено орієнтовно 50 000 працівників, які працевлаштовані й отримують зарплату. І відразу їх звільнити чи закрити ринок зі звільненням працівників – це не державний підхід. Така позиція неправильна, бо кожне робоче місце в нас на вагу золота. І зруйнувати все дощенту – це вже було в нашій історії, і тоді нічого доброго не вийшло. Тому робочі місця повинні бути збережені.

KiAC: Яким повинен бути поріг входу в гральний бізнес?

І. М.: Щодо цього запитання я можу говорити концептуально. Будь-які спроби монополізації грального ринку – неправильні. Необхідно створити конкурентне середовище. Поріг входу в цей бізнес, напевно, має бути високим. Але вартість ліцензій повинна бути економічно обґрунтована, справедлива та посильна для представників середнього бізнесу.

KiAC: Розкажіть про ваші враження від KiAC.

І. М.: У мене склалося позитивне враження про конференцію. Однозначно такі публічні івенти, присвячені питанням легалізації грального бізнесу, потрібні. Їх навіть не вистачає. Потрібно було давно, і владі зокрема, зайнятися проведенням таких заходів, щоб завдяки їм доносити свої погляди.

Процес законотворчості повинен супроводжуватися публічністю, можливістю поставити необхідні запитання та отримати відповіді. Це можна зробити тільки на таких публічних майданчиках чи на дискусіях.

Дякуємо організаторам за те, що своєчасно й оперативно реагують на запити ринку.


18 грудня Ігор узяв участь у панельній дискусії, яка відбулася в межах KiAC. Він разом із іншими експертами обговорив законопроєкти про регулювання гемблінг-ринку та розглянув, які можливості легалізація відкриває для бізнесу та економіки країни загалом.

З підсумками круглого столу можна ознайомитися тут >>>

Оцінить, будь-ласка, новину:
( 89 голоси, середня 4.28 з 5. )
Дізнайтесь про нових спікерів та головні новини конференції.