Голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв: про законопроєкт щодо легалізації гемблінгу та перспективи грального ринку

Голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв: про законопроєкт щодо легалізації гемблінгу та перспективи грального ринку

Які зміни варто було б внести в основний законопроєкт про регулювання грального бізнесу? Як легалізація азартної діяльності вплине на туристичну сферу та економіку країни? Про це в інтерв’ю Kyiv iGaming Affiliate Conference розповів голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв.

Юрій працював у різних державних органах. Він був заступником міністра оборони України, очолював групу радників міністра економіки, обіймав посаду директора департаменту національних проєктів. Також він був радником міністра фінансів, міністра інфраструктури, міністра екології та природних ресурсів.

Інтерв’юер: Kyiv iGaming Affiliate Conference (KiAC)

Респондент: Юрій Гусєв (Ю. Г.)

KiAC: Як ви можете оцінити основний законопроєкт із легалізації грального бізнесу?

Ю. Г.: З прийняттям запропонованого Урядом законопроєкту про гральний бізнес цю діяльність, по-перше, ліцензують, а отримані кошти направлятимуться на фінансування медицини, спорту та культури. По-друге, кількість учасників ринку лімітують і внесуть їх у спеціалізовані реєстри.

Найважливіша норма законопроєкту – створення онлайн-системи, до якої має бути під’єднано обладнання організаторів азартних ігор і кожен ігровий автомат України. Ця система повинна контролювати всі ставки, депозити, виплати, грошові потоки та передавати всю інформацію новому уповноваженому органу – Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор, яка зможе дистанційно від’єднати порушника від системи.

У законопроєкті цілком зрозуміло прописані норми про порядок нагляду та контролю за діяльністю установ, зокрема про підстави для проведення позапланових перевірок. Це означає, що діяльність не буде повністю безконтрольною, впроваджуються реальні механізми нагляду. Передбачено досить широкий перелік вимог законодавства, за порушення яких установи нестимуть фінансову відповідальність.

На мою думку, текст проєкту охоплює весь комплекс правовідносин, які необхідно врегулювати для детінізації цього сектору. Водночас для забезпечення прийняття якісного закону, який буде збалансовано враховувати інтереси суспільства, держави та бізнесу, необхідно дещо доопрацювати текст законопроєкту під час його підготовки до прийняття в першому читанні.

KiAC: Які саме аспекти законопроєкту варто було б переглянути?

Ю. Г.: Передусім законопроєктом заборонена можливість участі іноземних гемблерів, оскільки гравцям необхідно пред’явити ІПН. Щоб ідентифікувати лудоманів і виявити неповнолітніх, достатньо перевірки документів, що засвідчують особу, у яких є необхідні дані та фото. До слова, механізм недопущення хворих лудоманією та неповнолітніх до азартних ігор хоч і досить непогано прописаний, але без реальних штрафів за порушення залишається декларативним.

Легалізація грального бізнесу в Україні не повинна концентруватися навколо ігрових автоматів, лотерей і тоталізаторів, які самі собою не притягнуть ні туристів, ні інвесторів. У великій кількості вони навіть згубно вплинуть на соціум. Часто фінансова нестабільність людей і низький рівень життя стають поштовхом до відвідування гральних закладів для отримання виграшу та поліпшення матеріального становища сім’ї. Однак це призводить до ще більшої фінансової неспроможності, зростання боргів і, як наслідок, до деструктивної поведінки людини.

Щоб боротися із залежністю від азартних ігор, необхідно:

  • заборонити грати в азартні ігри особам до 21 року;

  • ввести обмеження за рекламою гральних закладів і заборонити використання реклами азартних ігор у медіа;

  • ввести обмеження за відстанню гральних закладів від навчальних закладів;

  • розробити правила обмеження участі гравців в азартних іграх для запобігання гральній залежності;

  • розробити та затвердити критерії встановлення наявності в особи гральної залежності;

  • ввести принцип відповідальної гри, який передбачає здійснення організатором азартних ігор заходів щодо попередження та мінімізації негативних наслідків від участі фізичних осіб в азартних іграх і створення механізму боротьби з лудоманією.

Ще один важливий аспект – гарантувати відсутність шахрайства з боку оператора азартних ігор. Щоб захистити гравця від подібних дій, законопроєкт встановлює, що обладнання, ігрові автомати тощо повинні пройти сертифікацію. Вважаю, що в законі треба прописати не тільки загальний механізм сертифікації, а й відсоток обов’язкового виграшу, оскільки без гарантованого виграшу гра перетвориться в шахрайство з боку власників гральних закладів. Наприклад, у США ігровий автомат повинен віддати гравцям 83% від того, що було в нього «закинуто».

KiAC: Чи буде цей законопроєкт у поточному вигляді сприяти прозорому розвитку галузі?

Ю. Г.: Я вважаю, що сам факт врегулювання та легалізації ринку азартних ігор є позитивним сигналом про те, що держава не вдає, що такого бізнесу немає, а визнає його, намагається мінімізувати негативний вплив та отримати вигоду для бюджету.

Водночас запропонованим законопроєктом планується видати тільки 20 ліцензій для казино. Іншими словами, передбачено функціонування 20 таких закладів по всій території України. На відкриття залів з ігровими автоматами планують видати 160 ліцензій, з них 60 – у Києві, 40 – в Одесі, Харкові, Дніпрі та Львові, 60 – в інших населених пунктах, але не більше 20 гральних залів в одному населеному пункті.

Очевидно, що далеко не всім учасникам грального бізнесу «вистачить місця» в запропонованих межах. Вважаю, що для початку слід видати ліцензії всім учасникам ринку, адже тільки так можна вивести весь тіньовий бізнес «на світло». Однак ця ініціатива спрямована передусім на активізацію розвитку туризму.

Отже, щоб сформувати сприятливий бізнес-клімат і конкурентне середовище для розвитку сектору, варто:

  • врахувати в законопроєкті чітке розмежування умов для казино та ігрових автоматів, лотерей, тоталізаторів;

  • надавати право на відкриття онлайн-казино тільки тим операторам, які отримали ліцензії;

  • розширити поняття «гральна зона» і дозволити здійснення діяльності за межами готелів трьох, чотирьох і п’яти зірок, що дасть змогу вивести ринок із тіні;

  • ввести диференційовану плату за ліцензії залежно від економічного розвитку областей і передбачити систему гарантій держави для інвесторів у разі зміни законодавства про гральний бізнес.

KiAC: Як легалізація вплине на туристичний напрям у регіонах і на Херсонщині зокрема?

Ю. Г.: Туризм – драйвер економіки. Це та сфера, яку можна розглядати і як самостійний вид економічної діяльності, і як міжгалузевий комплекс. Він істотно впливає на розвиток економіки країни та світового господарства загалом, формує вагомий складник валового внутрішнього продукту, мобілізує значні фінансові й виробничі ресурси населення. Частка туризму у світовому ВВП становить понад 10%. Кожен 10-й робітник зайнятий у сфері туризму.

Для розвитку саме туристичного бізнесу прибутковою моделлю легалізації гемблінг-індустрії є створення кластерних гральних зон, де основний дохід отримують не з ігор безпосередньо, а завдяки непрямим доходам і супутнім інвестиціям.

Для цього ми ініціюємо введення на Херсонщині пілотного проєкту зі створення спеціальної зони на Чорноморському узбережжі, де будуть побудовані готелі та казино, а також ресторани, яхт-клуби, офісні центри, які обслуговують компанії. Так розвиваються сфери послуг та туризму. Наприклад, у Південній Кореї створено кілька таких зон, і кожна приносить у рік мільярди доларів.

Також цікавий і досвід Кіпру, який перебуває на фінальній стадії обговорення концепції загальної легалізації гральних закладів, згідно з якою розглядаються дві майбутні моделі: казино як гральний заклад і казино-курорти на базі наявних готелів і зон відпочинку. Причому більшість експертів і досліджень свідчать про те, що для Кіпру є кращою друга модель, яка здатна значно поліпшити туристичний продукт цієї держави.

Херсонщина – це унікальна територія для туризму, відпочинку та рекреації. За яскравими враженнями та неповторними емоціями з кожним роком в область приїжджає все більше туристів. Цього року її відвідало майже 4,5 млн гостей, із яких понад 58 тис. – іноземці.

Туризм також має мультиплікативний ефект для розвитку інших галузей економіки, функції яких пов’язані із задоволенням потреб туриста. Зокрема, це стосується транспорту, торгівлі, харчування, культури, мистецтва, спорту, народних промислів, освіти, науки, фінансів, зв’язку, будівництва, сільського господарства, виробництва товарів широкого споживання тощо, надходження від яких також значно поповнюють бюджет.

Таким чином, розвиток у зонах відпочинку туризму у зв’язці з розвитком гемблінг-індустрії, безумовно, матиме значний синергетичний ефект.

KiAC: Чи готова влада регіонів сприяти розвитку гральної індустрії в області? Як саме?

Ю. Г.: На наших узбережжях курортний сезон обмежується чотирма місяцями (червень-вересень), і кількість туристів щороку зростала, але в цьому році зростання туристичного потоку зупинилося через брак місць для розміщення. Наші готелі та бази відпочинку можуть прийняти тільки 4 млн туристів на рік. Іншими словами, Херсонській області необхідно збільшити кількість місць для розміщення, передусім на морських узбережжях, і тривалість туристичного сезону.

Легалізація грального бізнесу сприятиме переходу наших готелів у режим цілорічного функціонування та будівництва нових готелів.

Урядовий законопроєкт визначає спеціальні гральні зони для здійснення діяльності казино й залів ігрових автоматів – територія готелів від трьох до п’яти зірок.

Окрім того, у ньому зазначено, що плата за ліцензію на організацію та проведення азартних ігор не стягується в разі будівництва нового готелю категорії п’ять зірок. Ця норма дає можливість завести в нашу область значні іноземні та вітчизняні інвестиції від будівництва готелів та іншої туристичної інфраструктури, передусім у курортних регіонах області.

Безперечно, місцева влада кожного регіону сприятиме розвитку гральної індустрії у своїй області та навіть боротиметься за кожного інвестора, пропонуючи максимально сприятливі умови.

Ми пропонуємо світовим операторам відповідні земельні ділянки для будівництва готелів із казино, зокрема безпосередньо на узбережжі Чорного й Азовського морів. Готові надати повний супровід кожного інвестора до остаточної реалізації проєкту та повну підтримку після його впровадження.

KiAC: Які переваги дасть легалізація азартних ігор для економіки країни?

Ю. Г.: Загалом легальний світовий гральний ринок отримує сьогодні понад 500 млрд доларів щорічного доходу. Україна вже 10 років не отримує ні копійки в бюджет: усі доходи від гемблінг-індустрії, яка весь цей час існує нелегально, йдуть у кишені «тіньовиків».

У Євросоюзі гральний бізнес дозволений практично у всіх країнах за винятком Сан-Марино та Ліхтенштейну. Передумов для його заборони не передбачається, бо жоден політик не візьме на себе відповідальність оскаржувати незаперечний факт щодо економічної вигоди для будь-якого державного бюджету.

Безумовно, у світі є держави, де так само, як і в Україні, поки заборонений гральний бізнес, але в багатьох із них уже розглядаються проєкти законів про його легалізацію. Йдеться про Туреччину, Ізраїль, Таїланд, В’єтнам та Кіпр.

До введення заборони на діяльність грального бізнесу на території України діяло орієнтовано 13 000 гральних закладів, прибуток від яких становив приблизно 16 млрд грн щорічно.

Під час презентації в парламенті проєкту бюджету на 2020 рік міністр фінансів України Оксана Маркарова заявила, що законопроєкт про легалізацію грального бізнесу є одним із пріоритетних, оскільки його прийняття дасть змогу отримати суттєвий додатковий ресурс для наповнення держбюджету.

За оцінкою міністра фінансів України, потенційні доходи від грального бізнесу за найскромнішими підрахунками можуть досягти 5-9 млрд грн і залежать від того, яка фінальна модель буде прийнята. Глава Кабміну Олексій Гончарук дещо обережніший у прогнозах. На його думку, до бюджету надійде орієнтовно 2-2,5 млрд грн, але знову-таки все залежить від обраної моделі функціонування гемблінг-індустрії: якщо кількість ліцензій не лімітуватимуть, то надходження тільки від їх продажу значно перевищать 3 млрд грн.

Урядовим проєктом закону передбачено, що в державному бюджеті України буде створений спеціальний фонд підтримки медицини, спорту та культури. Саме туди направлятимуться всі доходи держави від ліцензійних платежів у галузі азартних ігор. Отже, легалізація грального бізнесу позитивно вплине на розвиток соціальної сфери.

Також законопроєктом передбачено, що в казино має працювати не менше 50 осіб за трудовим договором. Таким чином, додаткове фінансування державного бюджету, спрямування цих коштів на реальні потреби держави, збільшення кількості робочих місць і моніторинг уже наявного, але неконтрольованого з боку держави грального бізнесу стануть очевидними плюсами в разі прийняття Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».

18 грудня на Kyiv iGaming Affiliate Conference Юрій узяв участь у панельній дискусії про переродження грального ринку України. Він разом із іншими спікерами розібрав законопроєкти про регулювання азартної діяльності, а також обговорив переваги та перспективи легалізації.


Програма та деталі заходу >>>

Оцінить, будь-ласка, новину:
( 92 голоси, середня 4.31 з 5. )
Дізнайтесь про нових спікерів та головні новини конференції.